По мірі розвитку світу з’являється дедалі більше можливостей, але також і страхів. Через щоденні стреси людям важко справлятися зі своїми емоціями раціональним і здоровим способом. Тоді на допомогу приходить чарка, таблетка, ін’єкція або цигарка з травкою, що здається ліками від усіх бід.
Але навіть після успішно пройденого лікування алкоголік або наркоман може повернутися до своєї згубної звички. Адже коли людина відчуває себе вільною від залежності, її тягне до неї з подвоєною силою.
Якщо алкоголік після терапії тягнеться до чарки, значить, проблема в корені, тобто в мотивації. Якщо корені погані, врожаю не буде. Таке трапляється, коли хворий іде лікуватися для когось, а не для себе. Дружина відправила його на терапію, погрожувала розлученням, або начальник — звільненням з роботи. У такої людини немає відповідної мотивації.
Будь-який алкоголік, який звертається за лікуванням, повинен усвідомлювати свою хворобу і не соромитися того, що він алкозалежний. Тоді людина має хороші шанси жити тверезо. Однак якщо хвора людина не відчуває себе алкоголіком, а всі свої дії спрямовує «для дружини», на певному етапі може виникнути важкий рецидив.
Ще одна причина, через яку алкоголік тягнеться до склянки після лікування, — він вірить у те, що контролює вживання спиртного, що частково пов’язано з відсутністю віри в те, що він залежний. Людина й надалі переконана, що раз вона може контролювати свою тягу до алкоголю, то вона не хвора. Сором і провина, пов’язані з хворобою, настільки великі, що важко зізнатися й чесно сказати про залежність. І він вважає себе сильним і непереможним — саме тоді він і тягнеться до склянки.
Якщо алкоголік повернувся до вживання спиртного після лікування, важливо швидко відреагувати, щоб поточна терапія і час не були витрачені марно.
У разі легкого пияцтва перша допомога при зриві алкоголіка — амбулаторна терапія, що не відриває від основного оточення і полягає в регулярному та сумлінному контакті з наркологом. Адже рецидив не завжди означає ті самі наслідки й ситуації, що й до терапії.
У алкоголіка більше шансів на повторний рецидив, ніж у наркомана. Алкоголік повинен усвідомлювати, що його рідних хвилюють не екстраординарні речі, а він сам. А наркоману корисно знати, що на нього чекають не «золоті гори», а звичайні будні.
Якщо він не відчуває себе потрібним і відповідальним за себе та своїх близьких, після лікування може відчувати велику порожнечу, що посилює бажання вживати наркотики.
У разі невеликої тяги до наркотиків може допомогти тимчасове розслаблення:
Тобто те, що змусить його замислитися про власне життя.
У разі різкого повернення до наркотиків перша допомога при зриві наркомана — повторна терапія. Необхідно обговорити зміну центру, лікаря і подумати про основну мотивацію лікування. Мотиватором може стати людина, яка позбулася наркозалежності та давно перебуває у тверезості. Іноді допомагає розмова з психологом, який дає зрозуміти, що в інших людей також є свої повсякденні проблеми, і не лише в його житті бувають злети й падіння.
Наркоцентр “Liberty” у Харкові спирається на досвід багаторічних програм лікування наркоманії в Україні та за кордоном. Ми надаємо ефективну допомогу людям, які борються з алко- та наркозалежністю, а також підтримку їхнім сім’ям.
Проводимо безпечну детоксикацію під наглядом кваліфікованого медичного персоналу та стаціонарну наркологічну терапію за авторською програмою з елементами Міннесотської моделі, терапевтичної спільноти та когнітивно-поведінкової терапії. З пацієнтами працюють сертифіковані та досвідчені психологи й наркологи. Ми вже допомогли багатьом людям подолати алкоголізм, наркоманію та досягти повного утримання. Зв’яжіться з нами та довіртеся кваліфікованим спеціалістам.
У життя сучасного суспільства вже давно щільно увійшло вживання алкоголю та наркотиків. Точніше, саме явище вживання існує з незапам’ятних часів, а от повсюдна популяризація та інтеграція в культуру всіх соціальних прошарків з’явилася відносно недавно. Тобто алкоголь у наші дні просто беззастережно соціально схвалюється. У випадку з наркотиками ситуація приблизно така ж, з тією лише відмінністю, що офіційно декларується неприйнятність і засудження наркоманії, але фактично в більшості сучасних фільмів, у музиці та в інших продуктах масової культури наркотики подаються в позитивному контексті.
Поряд із впровадженням психоактивних речовин у наше життя входять і організації, які надають послуги з лікування залежностей — реабілітаційні центри. З недавніх пір умовне табу з теми лікування на реабілітації було знято. Про реабілітацію знімають серіали, говорять на телебаченні, про проблеми із залежністю не соромляться говорити зірки кіно та естради.
Майже в будь-якому місті сьогодні є центр реабілітації алко- та наркозалежних. Я хотів би поміркувати про те, що відбувається після проходження реабілітації. Принципових варіанти всього два: після лікування залежна людина або продовжуватиме вживання, або ні.
На жаль, досить часто нам ставлять запитання — зрив наркомана після реабілітації, що робити? Фактично кількість людей, які «зірвалися» і повернулися до вживання, перевищує число людей, які назавжди змінили спосіб життя, а наркоманія та алкоголізм — це саме спосіб життя.
Щоб зрозуміти, що робити і як допомогти людині, у якої стався зрив при алкоголізмі та наркоманії, слід спочатку розібратися, чому відбувається «зрив». Як правило, головна проблема полягає в тому, що людина, хоч і перестала вживати речовини, але внутрішньо не перестала бути наркоманом або алкоголіком. Для розуміння того, про що йдеться, розглянемо піраміду нейрологічних рівнів Р. Ділтса.
Вона показує, як влаштована кожна соціальна особистість. Досягнення цілісності особистості можливе лише за відповідності та взаємозалежності всіх логічних рівнів. Наприклад, якщо взяти безхатченка з Харківського вокзалу, дати йому грошей і переселити його до Києва, влаштувати на роботу, то через кілька місяців ми знову знайдемо його на вокзалі, тому що він внутрішньо, на рівні мислення, не перестав бути безхатченком.
У людей, які після курсу реабілітації повертаються до вживання, найчастіше проблема криється на рівні ідентичності. Тобто така людина змінила своє оточення, змінила поведінку, набула здібностей і навичок тверезого життя, і, можливо, навіть сформувала здорові переконання та цінності. Але на рівні ідентичності вона продовжує вважати себе наркоманом, просто тимчасово таким, що не вживає.
А це означає, що така людина — чистий споживач, вона занадто слабка, щоб щось віддавати, а отже, ні про яку соціально значущу особисту місію не може бути й мови. Виникає внутрішній конфлікт, який з часом призводить до «зриву».
Найчастіше «зривник» — це людина без внутрішньої мотивації до змін. Щоб ця мотивація з’явилася, вона повинна почати реалізовувати свої амбіції, а це, як правило, відбувається після курсу реабілітації з цілеспрямованою психологічною роботою щодо формування ефективної «Я-концепції». Також важлива подальша соціалізація — необхідно, щоб людина знайшла своє місце, реалізувалася в житті. Тоді й вживати їй буде незачем.
Реабілітаційний центр «Liberty» надає послуги з реабілітації алко- та наркозалежних, а також подальшу ресоціалізацію.
